1. Словник української мови Грінченка

ликуватий

Ли́куватий, -а, -е

1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. Волч. у.

2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ликуватий — ли́куватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ликуватий — -а, -е. Схожий на лико певними якостями (звичайно жорсткістю волокон). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ликуватий — ЛИ́КУВАТИЙ, а, е. Схожий на лико певними якостями (звичайно жорсткістю волокон). Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. ликуватий — Ликува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ликуватий — ЛИ́КУВАТИЙ, а, е. Схожий на лико певними якостями (звичайно жорсткістю волокон). Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах