линок

Лино́к, -нка́

м.

1) ум. отъ лин.

2) Названіе вола свѣтлорыжей масти. КС. 1898. VII. 41.

3) раст.: а) Dianthus deltoides. Лв. 98. б) Tragopogon pratensis. Лв. 102.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. линок — лино́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. линок — -нка, ч. Зменш. до лин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. линок — ЛИНО́К, нка́, ч. Зменш. до лин. – Насипали ми височенну греблю, збудували млин. А в став напустили різної риби: і коропів, і лящів, і линків (З. Тулуб); – Не ловиться сьогодні риба, – сказав Степан Никифорович. – Ось тільки два підлящики та один линок (Василь Шевчук). Словник української мови у 20 томах
  4. линок — ЛИНО́К, нка́, ч. Зменш, до лин. — Насипали ми височенну греблю, збудували млин. А в став напустили різної риби: і коропів, і лящів, і линків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 74). Словник української мови в 11 томах