лисиччук
Лисиччук, -ка
м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку. Рудч. Ск. І. 133.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лисиччук — Лисиччу́к, -ка́, -ко́ві; -чуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)