лисиччук

Лисиччук, -ка

м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку. Рудч. Ск. І. 133.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисиччук — Лисиччу́к, -ка́, -ко́ві; -чуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)