1. Словник української мови Грінченка

лискати

Лиска́ти, -каю, -єш

сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл.

1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска. Ном. № 4417. Козаки шабельками лискають. К. Досв. 141. Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки. МВ. ІІ. 66.

2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи. Маркев. 59.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лискати — ли́ска́ти дієслово недоконаного виду лисніти діал. Орфографічний словник української мови
  2. лискати — див. бити Словник синонімів Вусика
  3. лискати — лискає, недок., діал. Лисніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лискати — ЛИ́СКА́ТИ, ли́ска́є, недок., діал. Блищати. Ото драпонув! аж потилиця лиска (Номис); Блискавка між хмарами лискала (Сл. Б. Грінченка); Шабельками шляхетськими будинки лискають (П. Словник української мови у 20 томах
  5. лискати — ЛИ́СКА́ТИ, ли́ска́є, недок., діал. Лисніти. Ото драпонув! аж потилиця лиска (Номис, 1864, № 4417). Словник української мови в 11 томах