листатенький

Листа́тий, -а, -е

Имѣющій большіе листья. Бур'ян там поріс такий листатий. Грин. II. 14. Сьогорішній очерет такий листатий. Полт. г. Тьохнув соловейко на листатому клені. МВ. ІІ. 78. ум. листатенький. Любисток листатенький. Мил. 89.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me