1. Словник української мови Грінченка

личкований

Личко́ваний, -а, -е

1) Прикрашенный съ виду. Ви думаєте, у мене личкована капуста? Скрізь однакова, тугенька.

2) Шлифованный. Личкований камінь. Міусск. окр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. личкований — личко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. личкований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. личкований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до личкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. личкований — ЛИЧКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до личкува́ти. – Ця баба з ґанжою, як-от бувають з ґанжою коні або корови... Я ж вам казала! В неї все приличковане, і вона сама личкована (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. личкований — Личко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. личкований — ЛИЧКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до личкува́ти. Словник української мови в 11 томах