1. Словник української мови Грінченка

лиш

Лиш

нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038.

2) = лишень. Гляди лиш! Ном. № 13603. Кете лиш кресало! Шевч. 78. Біжи лиш швидче в Карфагену. Котл. Ен. І. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиш — лиш 1 частка незмінювана словникова одиниця лиш 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. лиш — I див. лише I. II див. лише II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лиш — ЛИШ¹ див. лише́1. ЛИШ² див. лише́2. Словник української мови у 20 томах
  4. лиш — куди́ (ті́льки (лиш)) (не) гля́не о́ко. Скрізь, усюди. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Фразеологічний словник української мови
  5. лиш — ЄДИ́НИЙ (такий, крім якого нема нікого й нічого іншого), ОДИ́Н, ОДИ́Н-ЄДИ́НИЙ підсил., ОДНИ́М-ЄДИ́НИЙ підсил., ОДИ́Н ОДНИ́М (ОДНИ́М ОДИ́Н) підсил., ОДИ́Н ЛИШЕ́ (ЛИШ) підсил., ОДИ́Н ТІ́ЛЬКИ підсил., ОДИ́Н ОДНІ́СІНЬКИЙ (ОДНИ́М ОДНІ́СІНЬКИЙ) підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. лиш — ЛИШ¹ див. лише́¹. ЛИШ² див. лише́². Словник української мови в 11 томах