лобко

Лобко́, -ка́

м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. (Залюбовск.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лобко — -а, ч., діал. Лобастий чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови