лотоки

Лотоки́, -ків

м. мн. При водяной мельницѣ: каналъ, по которому течетъ вода, мельничный лотокъ. Не спиниш, мов воду з лотоків. Ном. № 13884.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лотоки — Лото́ки: — канали на водяному млині, греблі тощо, якими тече вода [51] Словник з творів Івана Франка
  2. лотоки — мн., (у млині) канали, жолоби; од. ЛОТІК, Г. ринва. Словник синонімів Караванського
  3. лотоки — див. водостік Словник синонімів Вусика
  4. лотоки — Лотоки́, -токі́в, -тока́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)