1. Словник української мови Грінченка

лучниця

Лучни́ця, -ці

ж.

1) Смолистое сосновое дерево. Вх. Зн. 34.

2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы. Шух. І. 223.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лучниця — I л`учниця-і. Жін. до лучник. II лучн`иця-і, ж., зах. 1》 Смолисте соснове дерево. 2》 Смолоскип із такого дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови