1. Словник української мови Грінченка

лушня

Лушня, -ні

ж. Кривой кусокъ дерева, верхнимъ концемъ упирающійся въ верхнюю связь телѣги, а нижнимъ надѣвающійся на ось, чѣмъ поддерживается полудрабок. Чуб. VII. 403. Рудч. Чп. 250. см. лучня.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лушня — -і, ж. Кривий відрізок дерева, що верхнім кінцем упирається у верхню в'язку воза, а нижнім кінцем насаджується на вісь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лушня — ЛУШНЯ́ див. люшня́. Словник української мови у 20 томах