льонець

Льоне́ць, -нця́

м.дикий. раст. Linaria arvensis. Вх. Пч. І. 11.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льонець — льоне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. льонець — -нцю, ч. Те саме, що льонок I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. льонець — ЛЬОНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Те саме, що льоно́к¹. Він тоді зорав колгоспу Усю площу під льонець (Укр.. думи.., 1955, 402). Словник української мови в 11 томах