льонець
Льоне́ць, -нця́
м. — дикий. раст. Linaria arvensis. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- льонець — льоне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- льонець — -нцю, ч. Те саме, що льонок I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- льонець — ЛЬОНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Те саме, що льоно́к¹. Він тоді зорав колгоспу Усю площу під льонець (Укр.. думи.., 1955, 402). Словник української мови в 11 томах