1. Словник української мови Грінченка

любувати

Любува́ти, -бу́ю, -єш

гл.

1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Вх. Уг. 251. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. Чуб. V. 621. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? ЗОЮР. II. 15.

2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. Лебед. у.

3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Мир. ХРВ. 354. Любував на вола.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любувати — любува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. любувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех., ким, чим, за ким – чим, з кого – чого, на кого – що і без додатка. Те саме, що любуватися 1). 2》 перех. Любовно пестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. любувати — ЛЮБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. ким, чим, за ким – чим, з кого – чого, на кого – що і без дод. Те саме, що любува́тися 1. Чоботи розглядали, чобітьми любували (Марко Вовчок); Потоцький любував з пригорка за ладним, огрядним рухом могутньої піхоти (М. Словник української мови у 20 томах
  4. любувати — ЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що (з насолодою, приємністю дивитися на кого-, що-небудь), МИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, з кого-чого, на кого-що, ЛЮБУВА́ТИ ким, чим, за ким-чим, з кого-чого, на кого-що, ТІ́ШИТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ) ким, чим, заст. Словник синонімів української мови
  5. любувати — ЛЮБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех., ким, чим, за ким — чим, з кого — чого, на кого — що і без додатка. Те саме, що любува́тися 1 Чоботи розглядали, чобітьми любували (Вовчок, І, 1955, 291); Потоцький любував з пригорка за ладним... Словник української мови в 11 томах