людно
Людно
нар.
1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку.
2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211.
3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39).
4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людно — лю́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- людно — присудк. сл. Багато людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- людно — Велелюдно, завізно, згромадно, див. товпа Словник чужослів Павло Штепа
- людно — ЛЮ́ДНО, пред. Багато людей. – В мене тільки було й думки, що приїду додому – весело буде, людно, музики, танці... (Марко Вовчок); На вулиці враз зробилось людно, – то з кінотеатру висипала юрба (І. Словник української мови у 20 томах
- людно — ЛЮ́ДНО присудк. сл. (багато людей), БАГАТОЛЮ́ДНО, МИ́РНО діал. Десь за зеленими вітами, в гущавині лунають мелодії оркестру. Скрізь людно, весело (І. Словник синонімів української мови
- людно — ЛЮ́ДНО, присудк. сл. Багато людей. — В мене тільки було й думки, що приїду додому — весело буде, людно, музики, танці… (Вовчок, І, 1955, 107); Людно зараз на кримських шляхах, що біжать до чорноморської столиці (Кучер, Дорога.., 1958, 80). Словник української мови в 11 томах