1. Словник української мови Грінченка

люнути

Люну́ти, -ну, -не́ш

гл. = линути. Дощику, дощику!... люни як з луба! Ном. № 334.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люнути — лю́нути вул. сильно вдарити в обличчя (ст): Той фацет так го люнув в писок, шо ну (Авторка)|| = засервувати під око Лексикон львівський: поважно і на жарт