лютор
Лютор, -тра
м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лютор — див. жорстокий Словник синонімів Вусика