ляма
Ля́ма, -ми
ж. Лямка, дугообразный деревянный снарядъ, охватывающій грудь, къ нему привязана веревка — повіде́ць — оканчивающаяся чинбуркою. При помощи ля́ми тянутъ лодку, сѣть рыболовную и пр. — люди, иногда волы. Левиц. ПЙО. Сторожевск. В Тилигул до лями. Ном. № 3064. Сюди то ходили запоріжці на заробітки до лями. Стор. II. 202. ум. лямка. Запрягають у лямку волів, лямують. Стрижевск.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ляма — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
- ляма — -и, ж. Те саме, що лямка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляма — ЛЯ́МА, и, ж. Те саме, що ля́мка. Рибалки тягли кодоли, ступаючи на кілька ступнів задом уперед і з усієї сили обпираючись станом об дерев'яні лями (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. Біда, хто тратить сон і апетит, Кому життя – немов бурлацькі лями (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
- ляма — Ля́ма, -ми; ля́ми, лям (тварина) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ляма — ЛЯ́МА, и, ж. Те саме, що ля́мка. Рибалки тягли кодоли, ступаючи на кілька ступнів задом уперед і з усієї сили обпираючись станом об дерев’яні лями (Н.-Лев., II, 1956, 228). Словник української мови в 11 томах