1. Словник української мови Грінченка

ляп

Ляп!

меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге. Ном. № 868.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляп — ляп вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ляп — див. бух; падати Словник синонімів Вусика
  3. ляп — 1》 род. -у, ч. Промах, помилка. 2》 виг., розм. Уживається як присудок за знач. ляпати 1), 2). Тяп та ляп — див. тяп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ляп — ЛЯП, ЛЯП-ЛЯ́П, ЛЯП-ЛЯП-ЛЯ́П, виг. 1. Звуконаслідування, що означає падіння чого-небудь на поверхню, удар по поверхні. Сядемо на березі, ноги у воду зануримо: ляп-ляп! І зникне одразу небо, лише чорна каламуть зостанеться (К. Словник української мови у 20 томах
  5. ляп — У, ч. Невдача, промах. Ляп вражає особливо (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
  6. ляп — ЛЯП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ля́пати 1, 2. Пташки із гнізда додолу якось ляп — Лисичка зараз хап та хап (Гл., Вибр., 1951, 125); Вам на бриль ціла лопатка глини: — Ляп!... Словник української мови в 11 томах