1. Словник української мови Грінченка

лячно

Ля́чно

нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. Млак. 71.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лячно — ля́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. лячно — Присл. до лячний. || у знач. присудк. сл. Страшно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лячно — ЛЯ́ЧНО. Присл. до лячни́й. Неприязно й лячно виглядало довкола, навіть виду не було ніякого (О. Кобилянська); Оксана трусилася вся й боялася глянути. Та, врешті, насмілилась-таки й лячно зиркнула із-за полукіпка (А. Головко); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. лячно — СТРА́ШНО присудк. сл. — кому і без додатка (про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває), ЛЯ́ЧНО, БО́ЯЗКО, БО́ЯЗНО, МО́ТОРОШНО, ЖА́ХНО. Петрик жив з мамою край села під самісіньким лісом, і йому було страшно вечорами (В. Словник синонімів української мови
  5. лячно — Ля́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лячно — ЛЯ́ЧНО. Присл. до лячни́й. Неприязно й лячно виглядало довкола, навіть виду не було ніякого (Коб., II, 1956, 232); Забув малий безчубко.., як матері за юбку тримався лячно він (Сос., І, 1957, 344); // у знач. присудк. сл. Страшно. Словник української мови в 11 томах