лівачка
Лівачка, -ки
ж.
1) Лѣвша (о женщинѣ). Вх. Зн. 33.
2) Хата по лѣвую сторону сѣней (у гуцуловъ). см. правачка. Шух. І. 95.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лівачка — ліва́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лівачка — -и. Жін. до лівак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лівачка — ЛІВА́ЧКА, и, ж. 1. Жін. до ліва́к 1. Лівачкою Ніна так і не стала – вочевидь, їй вистачило просто народитися в комуністичній країні (із журн.). 2. Жін. до ліва́к 3. У радянські часи у школі був такий предмет – каліграфія. А я від природи шульга – тобто “лівачка” (М. Матіос). Словник української мови у 20 томах
- лівачка — ЛІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до ліва́к 1. Словник української мови в 11 томах