лівачка

Лівачка, -ки

ж.

1) Лѣвша (о женщинѣ). Вх. Зн. 33.

2) Хата по лѣвую сторону сѣней (у гуцуловъ). см. правачка. Шух. І. 95.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лівачка — ліва́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лівачка — -и. Жін. до лівак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лівачка — ЛІВА́ЧКА, и, ж. 1. Жін. до ліва́к 1. Лівачкою Ніна так і не стала – вочевидь, їй вистачило просто народитися в комуністичній країні (із журн.). 2. Жін. до ліва́к 3. У радянські часи у школі був такий предмет – каліграфія. А я від природи шульга – тобто “лівачка” (М. Матіос). Словник української мови у 20 томах
  4. лівачка — ЛІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до ліва́к 1. Словник української мови в 11 томах