лім

Лім, ло́му

м.

1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? Мкр. Г. 7.

2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. н. п. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лім — Лім: — вітролом, сушняк [4] — кам'яний виступ [10] — поламане вітром сухе гілля, вітролом [14] — хмиз, хворост [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. лім — лім іменник чоловічого роду хмиз діал. Орфографічний словник української мови
  3. лім — лому, ч., діал. Хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лім — ЛІМ, ло́му, ч., діал. Хмиз. Раптом затріщав лім недалеко, за величезною купою грубих перегнилих вивертів (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. лім — СУШНЯ́К збірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШ розм., СУХАРИ́НА діал., ЛІМ діал., ЛОМ діал. Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Словник синонімів української мови
  6. лім — ЛІМ, ло́му, ч., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Фр., XIII, 1954, 177). Словник української мови в 11 томах