1. Словник української мови Грінченка

ма

Ма

1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб.

2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма [кат-ма] ! Нѣтъ. Кат його ма! Греб. 368. Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. Житом. у.

3) Дѣтск. Нѣтъ. О. 1861. VIII. 8.

4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко! Котл. Ен. III. 69.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ма — див. мати Словник синонімів Вусика
  2. ма — невідм. і незм., ж. В міфології багатьох давніх народів Малої Азії – богиня землі й родючості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ма — Має Словник застарілих та маловживаних слів
  4. ма — (сір.) в міфології багатьох давніх народів Малої Азії богиня землі й родючості. Словник іншомовних слів Мельничука