маківничок
Маківник, -ка
м. Лепешка изъ меду и маку. ум. маківничок. Тая бубличка їй дає, друга маківничка. МВ. І. 48.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маківничок — маківничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- маківничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до маківник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маківничок — МАКІВНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до маківни́к. Говорять [знайомі] до неї привітно, і про діток розпитують; та бубличка їм дає, друга маківничка (Марко Вовчок); Жовтки збити із цукром і маслом, додати мак і борошно з розпушувачем, за бажанням горіхи та ізюм. Вийшов апетитний маківничок! (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- маківничок — МАКІВНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до маківни́к. Говорять [знайомі] до неї привітно, і про діток розпитують; та бубличка їм дає, друга маківничка (Вовчок, І, 1955, 30). Словник української мови в 11 томах