маламурити
Маламу́рити, -рю, -риш
гл. Жрать, трескать. Як був хлопцем, так цілісінький день сидить та маламурить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маламурити — див. їсти Словник синонімів Вусика