1. Словник української мови Грінченка

мантиляти

Мантиля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мантиляти — див. хитати Словник синонімів Вусика
  2. мантиляти — -яю, -яєш, недок., діал. Махати. Великий тлумачний словник сучасної мови