маняк
Маня́к, -ка́
м. и маня́ка, -ки, ж.
1) Чучело. А ще б'ють тетерюків на маняки.
2) Вѣха. Багацько снігу, але дарма! Маняки є шляхом, то потраплю. Канев. у.
3) Призракъ, привидѣніе. Боюсь сіх відьом да маняк. ЗОЮР. II. 42.
4) Статуя? Баня (церковна) виведена зкругла — гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша, і на кожній більшій гранці вікно, а на меншій — замісць вікна, маняк з чорного мармуру. Св. Л. 25.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me