1. Словник української мови Грінченка

маренка

Маре́на, -ни

ж.

1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. Чуб. III. 193.

2) раст. Rubia tinctorum. ЗЮЗО. І. 134. ум. маренка. маренка пахуча. раст. Asperula odorata. ЗЮЗО. І. 113.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маренка — маре́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. маренка — -и, ж. Трав'яниста рослина родини маренових із білими дрібними квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маренка — МАРЕ́НКА, и, ж. Трав'яниста рослина родини маренових із білими дрібними квітками. Невитривалі рослини, наприклад, маренка запашна, вегетують у лісі протягом усього періоду (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. маренка — МАРЕ́НКА, и, ж. (Asperula L). Трав’яниста рослина родини маренових із білими дрібними квітками. Маренка запашна в народній медицині входить до складу сумішей рослин, які вживаються для поліпшення обміну речовин (Лікар. рослини.., 1958, 138). Словник української мови в 11 томах