мармор
Ма́рмор и мармур, -ру
м. Мраморъ. З мармору вироблена постать. Мир. ХРВ. 388. Якого там срібла, злота, квіток, мармору! Левиц. І. 223. Широкий ганок з білого мармуру. Федьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me