мармор

Ма́рмор и мармур, -ру

м. Мраморъ. З мармору вироблена постать. Мир. ХРВ. 388. Якого там срібла, злота, квіток, мармору! Левиц. І. 223. Широкий ганок з білого мармуру. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me