марненько
Марне
нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Мет. ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати. О. 1862. VI. 30.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Марне
нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Мет. ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати. О. 1862. VI. 30.