1. Словник української мови Грінченка

маруна

Маруна, -ни

ж. раст. Маточная трава. Matricaria, Pyrethrum parthenium. Вх. Пч. І. 12. А маруна посходила та пополовіла. Гол. І. 290.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маруна — мару́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. маруна — -и, ж. Трав'яниста лугова рослина родини складноцвітих, квітками схожа на ромашку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маруна — МАРУ́НА, и, ж. Трав'яниста лугова рослина родини складноцвітих, квітками схожа на ромашку. Спомини поперед очі снують... Бачить гарячу днину під Купалове свято. Чебрець, ласкавець і бедринець буяє, пахне зелена рута, волошки і маруна (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. маруна — МАРУ́НА, и, ж. (Pyrethrum Scop.). Трав’яниста лугова рослина родини складноцвітих, квітками схожа на ромашку. Всю валізу ту Вкраїни зіллям ніжним Набив — васильками, маруною та пижмом (Рильський, Поеми, 1957, 237)... Словник української мови в 11 томах