1. Словник української мови Грінченка

матіркувати

Матіркува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Ругаться по матери. Іде піп, а він матіркує, сказано, п'яний. Камен. у. Став мене матіркувать. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матіркувати — матіркува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. матіркувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що матюкати, матюкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. матіркувати — МАТІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, у що і без дод., розм. Те саме, що матюка́ти, матюка́тися. Став мене матіркувать (Сл. Б. Грінченка); Скажу тільки, що лаялись страшенно: .. Словник української мови у 20 томах
  4. матіркувати — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. матіркувати — МАТІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що матюка́ти, матюка́тися. Став мене матіркувать (Сл. Гр.); Скажу тільки, що лаялись страшенно: ..тут кляли й матіркували у все, в що хочете: в хрест, віру, богородицю, душу, ворота і навіть свічку… (Коцюб., І, 1955, 257). Словник української мови в 11 томах