махиня
Махи́на, -ни и махи́ня, -ні
ж. Громадина, громада. У нас на хуторі навдивовижу віл: здоровенна махина. Стор. II. 41. Церква чимала махиня. Св. Л. 25.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- махиня — махи́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- махиня — жм., кн. колос, сов. махина; (- будівлю) озія; (хто) слон, одоробало. Словник синонімів Караванського
- махиня — див. махина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- махиня — МАХИ́НЯ див. махи́на. Словник української мови у 20 томах
- махиня — II. ГРОМА́ДА (предмет, споруда тощо великих розмірів), ГРОМА́ДДЯ перев. збірн., ГРОМА́ДИНА розм., ГРОМА́ДИЩЕ підсил. розм., МАХИ́НА (МАХИ́НЯ) розм., ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм., ОГРО́М збірн.; ОЗІ́Я́ розм., ОЗІЇ́ЩЕ підсил. розм. (перев. Словник синонімів української мови
- махиня — Махи́ня, -ні; -хи́ні, -хи́нь (громаддя) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- махиня — МАХИ́НЯ див. махи́на. Словник української мови в 11 томах