мемель

Мемель, -ля

м.? Бідний батько схватив удруге мемеля од парубків ( = побито його) і пішов плачучи додому. Грин. II. 172.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мемель — Ме́мель, -меля, -леві (м. (р.); ме́мельський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)