мемель
Мемель, -ля
м.? Бідний батько схватив удруге мемеля од парубків ( = побито його) і пішов плачучи додому. Грин. II. 172.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Мемель — Ме́мель, -меля, -леві (м. (р.); ме́мельський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)