менняти
Мення́ти, -ня́ю, -єш
гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- менняти — -яю, -яєш, недок., діал. Іменувати, називати. Великий тлумачний словник сучасної мови