менняти

Мення́ти, -ня́ю, -єш

гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менняти — -яю, -яєш, недок., діал. Іменувати, називати. Великий тлумачний словник сучасної мови