1. Словник української мови Грінченка

мента

Мента, -ти

ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мента — -и, ж., зах. Хутряна жіноча кожушанка, облямована торочками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мента — ме́нта → мент II.(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт