мерзений

Мерзе́ний, -а, -е

Мерзкій, гадкій, отвратительный, омерзительный. Таке ж бридке, таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене (болото). Греб. 369. Ой на чужій на улиці верба не зелена, ой тим вона не зелена, що челядь мерзена. н. п. ум. мерзененький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me