мерзинець
Мерзине́ць, -нця́
м. Плохая, гадкая вещь. Ой а вінець-мерзинець, а хусточка мати, треба єй шанувати. Гол. IV. 392.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мерзинець — -нця, ч., зах. Погана, гидка річ. Великий тлумачний словник сучасної мови