метець
Метець, -тця
м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метець — Мете́ць, звич. мите́ць, -тця́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Метець, -тця
м. Проворный, мастеръ, мастакъ.