метільник
Метільник, -ка
м. Метельщикъ. Метільники хату замітають. Харьк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
метільник —
МЕТІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто мете, підмітає. Метільники хату замітають (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
метільник —
МЕТІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто мете, підмітає. Метільники хату замітають (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах