метільник

Метільник, -ка

м. Метельщикъ. Метільники хату замітають. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метільник — МЕТІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто мете, підмітає. Метільники хату замітають (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. метільник — МЕТІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто мете, підмітає. Метільники хату замітають (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах