микавка

Ми́кавка, -ки

ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. микавка — -и, ж., зах. Палиця з дрючком для висмикування сіна зі стіжка. Великий тлумачний словник сучасної мови