милодан

Милодан, -на

м. Возлюбленный. Сіла б, полетіла на чужую сторонку шукать свого милодана. Чуб. V. 811.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милодан — милода́н іменник чоловічого роду, істота коханий рідко Орфографічний словник української мови
  2. милодан — див. коханий Словник синонімів Вусика
  3. милодан — -а, ч., діал. Коханий (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. милодан — МИЛОДА́Н, а, ч., заст. Коханий (у 2 знач.). Хорунжівні звеліла [бабуся] сидіти на полу, підібравши ноги під себе, не жахатись і, що вздрить, не боятись нічого і усе думати про свого милодана (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. милодан — КОХА́НИЙ ім. (чоловік, якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, КОХА́НЕЦЬ рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮБКО́ розм., ЛЮ́БЧИК розм., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́Н заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк., СОЛОДЯ́ТКО фольк. Словник синонімів української мови
  6. милодан — МИЛОДА́Н, а, ч., заст. Коханий (у 2 знач.). Хорунжівні звеліла [бабуся] сидіти на полу, підібравши ноги під себе, не жахатись і, що вздрить, не боятись нічого і усе думати про свого милодана (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах