1. Словник української мови Грінченка

мимоїздом

Мимоїздом

нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці. Г. Барв. 12.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мимоїздом — мимої́здом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мимоїздом — пр., проїздом, наїздом. Словник синонімів Караванського
  3. мимоїздом — див. мимоволі Словник синонімів Вусика
  4. мимоїздом — присл. Проїжджаючи мимо кого-, чого-небудь; проїздом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мимоїздом — МИМОЇ́ЗДОМ, присл. Проїжджаючи мимо кого-, чого-небудь; проїздом. – А ти ж де взялася? Тут живеш чи приїхала? – Ні, я мимоїздом. Зосталася на день – на два (Панас Мирний); У Харлика Свиридовича – гості. Заїхав мимоїздом Бурдило з Кизимою (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  6. мимоїздом — ПРОЇ́ЗДОМ (їдучи кудись, по дорозі кудись), МИМОЇ́ЗДОМ, ПЕРЕЇ́ЗДОМ розм. Він був у Києві проїздом, поспішаючи, за дорученням командування, у глибокий тил, на Урал (Ю. Словник синонімів української мови
  7. мимоїздом — Мимої́здом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мимоїздом — МИМОЇ́ЗДОМ, присл. Проїжджаючи мимо кого-, чого-небудь; проїздом. — А ти ж де взялася? Тут живеш чи приїхала? — Ні, я мимоїздом. Зосталася на день — на два (Мирний, III, 1954, 368); У Харлика Свиридовича — гості. Заїхав мимоїздом Бурдило з Кизимою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 435). Словник української мови в 11 томах