1. Словник української мови Грінченка

миня

Ми́ня, -ні

ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. О. 1862. IX. 119. Знай, миня, стійло. Ном. № 990.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миня — ми́ня іменник жіночого роду дит. Орфографічний словник української мови
  2. миня — див. привид Словник синонімів Вусика
  3. миня — -і, ж., дит. Корова, бичок або теля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. миня — МИ́НЯ, і, ж., дит. Корова, бичок або теля. Знай, миня, стійло (Номис). Словник української мови у 20 томах
  5. миня — КОРО́ВА (велика парнокопита свійська молочна тварина), КОРО́ВИЦЯ розм., МИ́НЯ дит.; КОРІВЧИ́НА розм., КОРОВИ́НА розм. (перев. невеличка або погана); Я́ЛІВКА (яка не дає приплоду); ЯЛІВЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  6. миня — МИ́НЯ, і, ж., дит. Корова, бичок або теля. Знай, миня, стійло (Номис, 1864, № 990). Словник української мови в 11 томах