миркання

Ми́ркання, -ня

с.

1) Бормотаніе.

2) Ропотъ. К. ЦН. 259.

3) Попрошайничество.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миркання — -я, с. Дія за знач. миркати. Великий тлумачний словник сучасної мови