мисюрка
Мисю́рка, -ки
ж. Шлемъ, желѣзная шапка съ кольчатою сѣткою, которая накладывалась на лицо, шею и плечи. К. ЧР. 425. Усі в панцерах і мисюрках, з шаблями й келепами. К. ЧР. 335.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мисюрка — -и, ж., іст. Шолом із кільчастою сіткою, що накладалася на обличчя, шию і плечі. Великий тлумачний словник сучасної мови