миґлювати
Миґлювати, -люю, -єш
гл. Сортировать срубленное дерево и складывать въ кучи. Над рікою бгають (перебірають) і миґлюють ковбки, значить складають осібно третяки, осібно четвертячі і т. и. у миґли (купи). Шух. І. 180.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me