мниха

Мни́ха, -хи

об. Вялый, неповоротливый человѣкъ. Харьк. г. Мжн. 185. Іде штриха-мниха з обідом нерано. Грин. III. 662.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мниха — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  2. мниха — -и, ч. і ж., діал. Вайло, незграба. Великий тлумачний словник сучасної мови