1. Словник української мови Грінченка

много

Мно́го

нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. Макс. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде. Мет.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. много — Мно́го, присл. 1. Багато. Народу зібралось повно, хата була битком набита, бо много народа стояло в сінях та під вікнами (Б., 1895, 5, 3); Щастя, що не говорю так много, як пишу, бо би люди від мене утікали (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  2. много — присл., заст. Багато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. много — Багато, багацько, безліч, хмара, сила, сила силенна, достобіса, значно, чимало, див. легіон, міріяда, полчища Словник чужослів Павло Штепа
  4. много — МНО́ГО, присл., заст., уроч. Багато. Там, Над Волгою, є город, що за нього Лягло братів моїх і друзів много (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. много — мно́го багато (ст): Все має много помислів, але лишень щоб зачати, а потім взятись до нового помислу, потім знов непокоїти других якоюсь іншою справою (Боберський) ◊ що за мно́го, то зле усякий надмір шкодить (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. много — МНО́ГО, присл., заст. Багато. Там, Над Волгою, є город, що за нього Лягло братів моїх і друзів много (Рильський, І, 1956, 260). Словник української мови в 11 томах