мняти

Мня́ти

см. м'яти.

---------------

М'я́ти и мня́ти, -мну, -мнеш

гл.

1) Мять. Не терши, не мнявши, не їсти калача. Ном. № 6033. Я не буду хустиноньки ні терти, ні мняти. Мет. 23.

2) Бить. Лягла не клята, встала не мнята. Ном. № 8909.

3)шкури. Заниматься выдѣлкою кожъ.

4) Не рѣшаться, колебаться. Мне та й мне, — коли не продаси, то так і кажи. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мняти — мну, мнеш, недок., діал. М'яти. Великий тлумачний словник сучасної мови