молодожон

Молодожо́н, -на

м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодожон — молодожо́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. молодожон — див. наречений Словник синонімів Вусика
  3. молодожон — МОЛОДОЖО́Н див. молодожо́ни. Словник української мови у 20 томах
  4. молодожон — МОЛОДОЖО́Н див. молодожо́ни. Словник української мови в 11 томах